до переліку статей
до переліку статей
назад
назад
June 30, 2025
Івент
Вакансія
Стаття
Чому людський інтелект має ключове значення в епоху ШІ
У час, коли відповіді з’являються за секунду, найважливішою залишається здатність мислити.
Моделі штучного інтелекту розвиваються швидше, ніж людство встигає осмислити їхній вплив. Генеративні системи вирішують складні завдання, створюють тексти, зображення, коди і пропонують готові висновки буквально «за секунди». Але водночас із цим виникає запитання: чи встигає за цим розвитком головний «процесор» — людський мозок?
Автоматизація мислення: спокуса, яка має ціну
Згідно з дослідженням McKinsey, лише 27% організацій, що працюють із генеративним ШІ, перевіряють увесь створений контент перед використанням. Третина — переглядає не більше ніж 20%. Це означає, що дедалі більше рішень ухвалюються без глибокої участі людини — на основі автоматично сформованих висновків. Зручно. Швидко. Але чи безпечно?
Людський мозок має природну схильність економити ресурс. Ми мислимо глибоко лише тоді, коли в цьому є потреба. Для всього іншого — шаблони, короткі шляхи, інтуїція. У звичному темпі це допомагає. Але коли під рукою — потужна нейромережа, яка говорить упевнено й без емоцій, легко почати делегувати їй навіть те, що мало би залишатися у сфері критичного аналізу.
Проблема не в ШІ, а в довірі без запитань
У психології це має назву — автоматизаційне упередження. Людина схильна більше довіряти машинним висновкам, навіть якщо вони помилкові, особливо коли ті звучать «розумно» або підтверджують наші уявлення. Ми не шукаємо альтернатив, не перевіряємо першоджерела, не запитуємо: «Чому саме так?». Це особливо небезпечно для керівників і спеціалістів, які ухвалюють рішення, що впливають на команди, продукти й ринки.
Ґійом Делакур, глобальний керівник розвитку персоналу в ABB, наголошує:
«Одна з головних переваг ШІ — це наявність відповіді на все. Але саме це і є виклик. Що більше швидких відповідей, то менше простору для аналізу. У таких умовах критичне мислення стає не просто перевагою, а базовою навичкою виживання».
Лідерство як результат глибокого мислення
В аналітичному дослідженні за участі понад 200 керівників було оцінено рівень критичного мислення та його зв’язок з ефективністю в умовах, де ШІ уже активно інтегрований у роботу.
Результати:
– Ті, хто не практикує глибокого мислення, на 32% частіше беззастережно покладаються на генеративний ШІ.
– На 36% частіше — допускають когнітивні збої: від забудькуватості до помилок у простих діях.
– На 18% більше — потрапляють у пастку підтвердження власних переконань.
Натомість ті, хто має розвинене критичне мислення:
– Відчувають на 14% вищу впевненість у своїй ролі.
– Мають на 13% кращі показники лідерства.
– Із меншою ймовірністю зіштовхуються з вигоранням (на 21% нижче).
Критичне мислення — це навичка, яка покращує якість рішень, знижує ризики і дозволяє краще взаємодіяти з інтелектуальними системами. І ця навичка розвивається — але тільки за умови, що ми самі цього прагнемо.
Як прокачати аналітичне мислення в цифрову еру
Мислення — найкраща інвестиція в себе. У 1914 році засновник IBM Томас Вотсон сформулював гасло своєї компанії одним словом — THINK. Через понад сто років це гасло актуальне як ніколи.
Машини здатні аналізувати, прогнозувати, генерувати. Але лише людина здатна зрозуміти, чому це важливо. Лише людина відчуває контекст, змінює точку зору, приймає відповідальність. І саме тому — в епоху нейромереж, коли все довкола прискорюється, — здатність зупинитися й подумати перетворюється на конкурентну перевагу.
Джерело: Fast Company
No items found.
Чекаємо вас на заході!
Чекаємо вас на заході!
Oops! Something went wrong while submitting the form.
